Методи лікування тромбозу в основному включають медикаментозну терапію та хірургічне лікування. Медикаментозна терапія поділяється на антикоагулянти, антиагреганти та тромболітики залежно від механізму дії. Розчиняє утворений тромб. Деяким пацієнтам, які відповідають показанням, також можна проводити хірургічне лікування.

1. Медикаментозне лікування:

1) Антикоагулянти: зазвичай використовуються гепарин, варфарин та нові пероральні антикоагулянти. Гепарин має сильний антикоагулянтний ефект in vivo та in vitro, що дозволяє ефективно запобігати тромбозу глибоких вен та легеневій емболії. Його часто використовують для лікування гострого інфаркту міокарда та венозної тромбоемболії. Слід зазначити, що гепарин можна розділити на нефракціонований гепарин та низькомолекулярний гепарин, останній переважно вводиться підшкірно. Варфарин може запобігати активації вітамін К-залежних факторів згортання крові. Це проміжний антикоагулянт дикумаринового типу. Його в основному використовують для пацієнтів після заміни штучного серцевого клапана, пацієнтів з високим ризиком фібриляції передсердь та тромбоемболії. Кровотеча та інші побічні реакції вимагають ретельного контролю функції згортання крові під час прийому ліків. Нові пероральні антикоагулянти є відносно безпечними та ефективними пероральними антикоагулянтами останніх років, включаючи препарати сабану та дабігатрану етексилат;

2) Антитромбоцитарні препарати: включаючи аспірин, клопідогрель, абциксимаб тощо, можуть пригнічувати агрегацію тромбоцитів, тим самим перешкоджаючи утворенню тромбів. При гострому коронарному синдромі, балонній дилатації коронарних артерій та станах з високим тромбозом, таких як імплантація стента, аспірин та клопідогрель зазвичай використовуються в комбінації;

3) Тромболітичні препарати: включаючи стрептокіназу, урокіназу та тканинний активатор плазміногену тощо, які можуть сприяти тромболізу та покращувати симптоми пацієнтів.

2. Хірургічне лікування:

Включаючи хірургічну тромбектомію, катетерний тромболізис, ультразвукову абляцію та механічну аспірацію тромбу, необхідно чітко розуміти показання та протипоказання до хірургічного втручання. Клінічно вважається, що пацієнти з вторинним тромбом, спричиненим старим тромбом, порушенням коагуляції та злоякісними пухлинами, не підходять для хірургічного лікування та потребують лікування відповідно до розвитку стану пацієнта та під керівництвом лікаря.