01. Перше знайомство з D-димером, FDP

1. ФДП – це загальний термін для різних продуктів розпаду фібрину та фібриногену під дією плазміну, що головним чином відображає загальний рівень фібринолітичного балансу в організмі;

2. D-димер є специфічним продуктом розпаду зшитого фібрину під дією плазміну, а підвищення його рівня вказує на наявність вторинного гіперфібринолізу;

02. Клінічне застосування D-димеру та FDP

Виключити венозний тромбоз (ВТЕ включає ТГВ, ТЕЛА)

Точність виключення D-димер-негативного тромбозу глибоких вен (ТГВ) може сягати 98%-100%.

Виявлення D-димеру може бути використане для виключення венозного тромбозу

♦Значення в діагностиці ДВЗ-синдрому

1. ДВЗ-синдром – це складний патофізіологічний процес і тяжкий набутий клінічний тромбогеморагічний синдром. Більшість ДВЗ-синдромів мають швидкий початок, складне перебіг захворювання, швидкий розвиток, складну діагностику та небезпечний прогноз. Якщо їх не діагностувати на ранній стадії та не лікувати ефективно, вони часто загрожують життю пацієнта;

2. D-димер може певною мірою відображати тяжкість ДВЗ-синдрому, ФДП може бути використаний для моніторингу розвитку захворювання після підтвердження діагнозу, а антитромбін (АТ) допомагає зрозуміти тяжкість захворювання та ефективність лікування гепарином. Поєднання тестування D-димеру, ФДП та АТ стало найкращим показником для діагностики ДВЗ-синдрому.

♦Значення при злоякісних пухлинах

1. Злоякісні пухлини тісно пов'язані з порушенням гемостазу. Незалежно від того, чи це злоякісні солідні пухлини, чи лейкемія, у пацієнтів буде тяжкий стан гіперкоагуляції або тромбоз. Найчастіше трапляється аденокарцинома, ускладнена тромбозом;

2. Варто наголосити, що тромбоз може бути раннім симптомом пухлини. У пацієнтів з тромбозом глибоких вен, у яких не виявлено фактори ризику кровоточивого тромбозу, ймовірно, існує потенційна пухлина.

♦Клінічне значення інших захворювань

1. Моніторинг тромболітичної медикаментозної терапії

Під час лікування, якщо кількості тромболітичного препарату недостатньо, а тромб не повністю розчинився, D-димер та ФДП підтримуватимуть високий рівень після досягнення піку; тоді як надмірна кількість тромболітичного препарату збільшить ризик кровотечі.

2. Значення лікування низькомолекулярним гепарином після операції

Пацієнтам з травмою/операційним втручанням часто проводять профілактичну антикоагулянтну терапію.

Зазвичай базова доза низькомолекулярного гепарину становить 2850 МО/добу, але якщо рівень D-димеру у пацієнта на 4-й день після операції становить 2 мкг/мл, дозу можна збільшити до 2 разів на день.

3. Гостре розшарування аорти (ГРА)

ААД є поширеною причиною раптової смерті пацієнтів. Рання діагностика та лікування можуть знизити рівень смертності пацієнтів та зменшити медичні ризики.

Можливий механізм збільшення рівня D-димеру при ААД: після пошкодження середнього шару стінки судини аорти з різних причин, судинна стінка розривається, що призводить до проникнення крові у внутрішню та зовнішню оболонки, утворюючи «хибну порожнину». Через справжню та хибну кров у порожнині існує велика різниця у швидкості потоку, а швидкість потоку у хибній порожнині відносно повільна, що може легко спричинити тромбоз, активацію фібринолітичної системи та, зрештою, сприяти підвищенню рівня D-димеру.

03. Фактори, що впливають на D-димер та FDP

1. Фізіологічні характеристики

Підвищений: Існують значні відмінності у віці, вагітних жінках, інтенсивних фізичних навантажень, менструації.

2. Вплив хвороби

Підвищений рівень: цереброваскулярний інсульт, тромболітична терапія, тяжка інфекція, сепсис, гангрена тканин, прееклампсія, гіпотиреоз, тяжке захворювання печінки, саркоїдоз.

3. Гіперліпідемія та наслідки вживання алкоголю

Підвищений: ті, хто п'є;

Зменшити: гіперліпідемію.

4. Вплив ліків

Підвищений рівень: гепарину, антигіпертензивних препаратів, урокінази, стрептокінази та стафілокінази;

Зменшення: пероральних контрацептивів та естрогену.
04. Підсумок

Виявлення D-димеру та FDP є безпечним, простим, швидким, економічним та високочутливим методом. Обидва вони матимуть різний ступінь змін при серцево-судинних захворюваннях, захворюваннях печінки, цереброваскулярних захворюваннях, гіпертензії, викликаній вагітністю, та прееклампсії. Важливо оцінити тяжкість захворювання, контролювати розвиток та зміни захворювання, а також оцінити прогноз лікувального ефекту.