Клінічне значення
Це по суті має те саме значення, що й час згортання крові, але з високою чутливістю. Більшість методів визначення АЧТЧ, що використовуються наразі, можуть бути патологічними, коли фактор згортання крові плазми нижчий за 15–30 % від нормального рівня.
(1) Подовження АЧТЧ: результат АЧТЧ на 10 секунд довший, ніж результат нормального контролю. АЧТЧ є найнадійнішим скринінговим тестом на дефіцит ендогенних факторів згортання крові та використовується переважно для виявлення легкої гемофілії. Хоча рівень фактора II:C можна виявити нижче 25% при гемофілії А, чутливість до субклінічної гемофілії (фактор II > 25%) та носіїв гемофілії низька. Подовжені результати також спостерігаються при дефіциті факторів II (гемофілія B), II та II; коли підвищується рівень антикоагулянтних речовин у крові, таких як інгібітори факторів згортання крові або гепарин, також підвищується рівень протромбіну, фібриногену та фактора V, дефіцит X. Він може бути подовженим, але чутливість дещо низька; подовження АЧТЧ також може спостерігатися у інших пацієнтів із захворюваннями печінки, ДВЗ-синдромом та великою кількістю консервованої крові.
(2) Скорочення АЧТЧ: спостерігається при ДВЗ-синдромі, претромботичному стані та тромботичних захворюваннях.
(3) Моніторинг лікування гепарином: АЧТЧ дуже чутливий до концентрації гепарину в плазмі, тому наразі він є широко використовуваним показником лабораторного моніторингу. Слід зазначити, що результат вимірювання АЧТЧ повинен мати лінійну залежність від концентрації гепарину в плазмі в терапевтичному діапазоні, інакше його не слід використовувати. Загалом, під час лікування гепарином бажано підтримувати АЧТЧ на рівні 1,5-3,0 раза вище, ніж у нормальному контролі.
Аналіз результатів
Клінічно, АЧТЧ та ПТЧ часто використовуються як скринінгові тести для визначення функції згортання крові. Згідно з результатами вимірювання, можна розрізнити приблизно чотири ситуації:
(1) Як АЧТЧ, так і ПТЧ є нормальними: за винятком здорових людей, це спостерігається лише при спадковому та вторинному дефіциті FXIII. Набуті дефіцити поширені при тяжких захворюваннях печінки, пухлинах печінки, злоякісній лімфомі, лейкемії, антитілах до фактора XIII, аутоімунній анемії та перніціозній анемії.
(2) Подовжений АЧТЧ з нормальним ПТВ: більшість порушень згортання крові спричинені дефектами внутрішнього шляху згортання крові. Такі як гемофілія А, В та дефіцит фактора II; у кровотоці присутні антитіла до факторів II, II, II.
(3) Нормальне АЧТЧ з подовженим ПТ: більшість порушень згортання крові спричинені дефектами зовнішнього шляху згортання крові, такими як генетичний та набутий дефіцит фактора VII. Набуті порушення поширені при захворюваннях печінки, ДВЗ-синдромі, антитілах до фактора VII у кровообігу та пероральних антикоагулянтах.
(4) Як АЧТЧ, так і ПТЧ подовжені: більшість порушень згортання крові спричинені дефектами загального шляху згортання крові, такими як генетичний та набутий дефіцит факторів X, V, II та I. Набуті захворювання переважно спостерігаються при захворюваннях печінки та ДВЗ-синдромі, а фактори X та II можуть бути знижені при застосуванні пероральних антикоагулянтів. Крім того, коли в кровотоці є антитіла до фактора X, фактора V та фактора II, вони також відповідно подовжуються. При клінічному застосуванні гепарину відповідно подовжуються як АЧТЧ, так і ПТЧ.