Визначення діагностики in vitro
Діагностика in vitro (IVD) – це діагностичний метод, який дозволяє отримати клінічну діагностичну інформацію шляхом збору та дослідження біологічних зразків, таких як кров, слина або тканини, для діагностики, лікування або профілактики захворювань. Діагностика in vitro є важливим джерелом клінічної діагностики, яке може забезпечити важливі довідкові показники для планів лікування лікарів. IVD є невід'ємною частиною медичної системи для забезпечення здоров'я людини.

Сегментація ринку діагностичних діагностичних засобів (IVD)
На основі класифікації принципів тестування, сегмент ринку діагностики ін вивідних діабетиків (IVD) можна розділити на мікробіологію, клінічну хімію, гематологію, коагуляцію, імуноферментний аналіз, молекулярну діагностику, початкову діагностику (POCT) тощо. На основі класифікації тестованого продукту, ринок IVD можна розділити на реагенти, інструменти та послуги.

Еволюція IVD
Етап 1：
Винахід мікроскопа дав початок деяким традиційним методам дослідження.

Етап 2：
Розвиток сучасної медицини та відкриття ферментативних реакцій та реакцій антиген-антитіло заклали основу для біохімічної та імунодіагностики, тому діагностика in vitro набуває розвитку та поступово розширюється протягом цього періоду.

Етап 3：
Застосування структури подвійної спіралі ДНК, технології моноклональних антитіл та технології макромолекулярних маркерів сприяло розвитку молекулярної діагностики та діагностики in vitro.

Глобальний ринок діагностичних діагностичних засобів (IVD)
Понад 70% світового ринку медичних діагностичних приладів (IVD) займають Європа, Північна Америка та Японія. Чотири основні міжнародні гравці – це Roche (Швейцарія), Abbott (США), Thermo (США) та Siemens (Німеччина). Ці чотири компанії мали сукупну частку світового ринку близько 51% у 2017 році.