D-димер – це продукт розпаду фібрину, який часто використовується в тестах на коагуляцію. Його нормальний рівень становить 0-0,5 мг/л. Підвищення рівня D-димеру може бути пов'язане з фізіологічними факторами, такими як вагітність, або з патологічними факторами, такими як тромботичні захворювання, інфекційні захворювання та злоякісні пухлини. Пацієнтам рекомендується своєчасно звернутися до гематологічного відділення лікарні для лікування.

1. Фізіологічні фактори:
Під час вагітності рівень гормонів в організмі змінюється, що може стимулювати розпад фібрину для утворення D-димеру, що може спричинити підвищення рівня D-димеру в крові, але зазвичай він знаходиться в межах норми або незначно підвищений, що є нормальним фізіологічним явищем і зазвичай не потребує спеціального лікування.

2. Патологічні фактори:
1. Тромботичні захворювання: Якщо в організмі є тромботичні захворювання, такі як тромбоз глибоких вен, легенева емболія тощо, це може призвести до порушення функції крові, перевести кров у стан гіперкоагуляції та стимулювати гіперактивність фібринолітичної системи, що призводить до D-димеризації. Збільшення продуктів розпаду фібрину, таких як фібрин тіла та інші речовини, що, у свою чергу, призводить до збільшення D-димеру в крові. У цьому випадку, під керівництвом лікаря, для лікування можуть використовуватися рекомбінантна стрептокіназа для ін'єкцій, урокіназа для ін'єкцій та інші препарати, щоб пригнічити утворення тромбів;

2. Інфекційні захворювання: Якщо в організмі є серйозна інфекція, така як сепсис, патогенні мікроорганізми в крові швидко розмножуються в організмі, проникають у тканини та органи всього тіла, руйнують мікросудинну систему та утворюють капілярний тромбоз у всьому тілі. Це призводить до дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові по всьому тілу, стимулює посилення фібринолітичної функції в організмі та викликає збільшення D-димеру в крові. У цьому випадку пацієнт може використовувати протиінфекційні препарати, такі як цефоперазон натрію та сульбактам натрію для ін'єкцій, за призначенням лікаря.

3. Злоякісні пухлини: Злоякісні пухлинні клітини вивільняють прокоагулянтну речовину, стимулюючи утворення тромбів у кровоносних судинах, а потім активують фібринолітичну систему, що призводить до збільшення рівня D-димеру в крові. У цьому випадку використовуються ін'єкції паклітакселу, хіміотерапія з ін'єкціями таких препаратів, як цисплатин. Водночас, за рекомендацією лікаря, можна також провести операцію з видалення пухлини, що сприяє одужанню.