За нормальних умов кровотік в артеріях і венах постійний. Коли кров згортається в кровоносній судині, це називається тромбом. Тому тромби можуть утворюватися як в артеріях, так і в венах.

Артеріальний тромбоз може призвести до інфаркту міокарда, інсульту тощо.

 

Венозний тромбоз може призвести до тромбозу вен нижніх кінцівок, легеневої емболії тощо.

 

Антитромботичні препарати можуть запобігти утворенню тромбів, включаючи антиагреганти та антикоагулянти.

 

Кровотік в артерії швидкий, агрегація тромбоцитів може утворювати тромб. Основою профілактики та лікування артеріального тромбозу є антиагреганти, а антикоагулянтну терапію також використовують у гострій фазі.

 

Профілактика та лікування венозного тромбозу головним чином залежить від антикоагулянтної терапії.

 

До антитромбоцитарних препаратів, що часто використовуються для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, належать аспірин, клопідогрель, тикагрелор тощо. Їхня основна роль полягає у запобіганні агрегації тромбоцитів, тим самим запобігаючи тромбозу.

 

Пацієнтам з ішемічною хворобою серця необхідно приймати аспірин протягом тривалого часу, а пацієнтам зі стентами або інфарктом міокарда зазвичай необхідно приймати аспірин і клопідогрель або тикагрелор одночасно протягом 1 року.

 

Зазвичай використовувані антикоагулянтні препарати для серцево-судинних пацієнтів, такі як варфарин, дабігатран, ривароксабан тощо, в основному використовуються для лікування венозного тромбозу нижніх кінцівок, легеневої емболії та профілактики інсульту у пацієнтів з фібриляцією передсердь.

 

Звичайно, вищезгадані методи є лише методами запобігання утворенню тромбів за допомогою ліків.

 

Фактично, найважливішим для запобігання тромбозу є здоровий спосіб життя та лікування основних захворювань, таких як контроль різних факторів ризику для запобігання прогресуванню атеросклеротичних бляшок.