Швидке розчинення тромбів переважно залежить від медикаментозного лікування. У деяких випадках також використовується хірургічна тромбектомія.

Далі наведено детальний вступ:

1 Медикаментозний тромболізис

1.1 Часто вживані препарати

Урокіназа: природний фермент, що екстрагується з людської сечі або синтезується клітинами нирок. Він може безпосередньо впливати на ендогенну фібринолітичну систему, активувати плазміноген до плазміну та таким чином розчиняти тромби.

Стрептокіназа: білок, що екстрагується з культуральної рідини гемолітичних стрептококів. Він може зв'язуватися з плазміногеном, утворюючи комплекс, сприяти перетворенню плазміногену на плазмін, а потім розчиняти тромби.

Рекомбінантний тканинний активатор плазміногену (rt-PA): глікопротеїн, який може активувати плазміноген і має високу спорідненість до фібрину. Він може вибірково впливати на фібрин у тромбах, розщеплюючи його та досягаючи мети розчинення тромбів. Порівняно з урокіназою та стрептокіназою, rt-PA має вищу тромболітичну ефективність та менше кровотеч.

1.2 Терміни лікування

Для таких захворювань, як гострий інфаркт міокарда та інфаркт головного мозку, часовий проміжок для тромболітичної терапії є дуже критичним. Загалом, пацієнти з гострим інфарктом міокарда повинні отримати тромболітичну терапію протягом 12 годин після початку захворювання, бажано протягом 3-6 годин; пацієнти з гострим інфарктом головного мозку перебувають у золотому періоді для тромболізу протягом 4,5-6 годин після початку захворювання.

2 Інтервенційна тромбектомія та хірургічна тромбектомія

2.1 Інтервенційна тромбектомія

Під контролем цифрової субтракційної ангіографії (ЦСА) пристрій для тромбектомії вводиться до місця тромбу через катетер для безпосереднього видалення тромбу. Цей метод має переваги меншої травматичності та швидшого відновлення, і підходить для деяких пацієнтів, які не переносять медикаментозний тромболізис або мають слабкий ефект від медикаментозного тромболізису.

2.2 Хірургічна тромбектомія

Безпосереднє розсічення кровоносних судин хірургічним шляхом для видалення тромбу. Цей метод зазвичай використовується в екстрених ситуаціях, коли медикаментозний тромболізис та інтервенційна тромбектомія не можуть бути виконані або ефект слабкий, наприклад, при гострій емболії артерії нижніх кінцівок. Хірургічна тромбектомія може швидко відновити кровотік, але хірургічна травма є значною, а післяопераційних ускладнень відносно більше.

Незалежно від обраного методу, потрібне індивідуальне лікування під керівництвом лікаря, виходячи з конкретної ситуації пацієнта, такої як розташування, розмір, час утворення тромбу та загальний фізичний стан пацієнта. Водночас, після тромболізу або тромбектомії, необхідне подальше антикоагулянтне, антитромбоцитарне та інше лікування для запобігання повторному утворенню тромбу.