Застосування D-димеру в терапії пероральними антикоагулянтами:

1. D-димер визначає курс пероральної антикоагулянтної терапії

Оптимальний термін антикоагулянтної терапії для пацієнтів з венозною тромбоемболією (ВТЕ) або іншими тромботичними захворюваннями досі не визначений. Незалежно від того, чи це НОАК, чи АВК, міжнародні рекомендації показують, що на третьому місяці антикоагулянтної терапії рішення про продовження антикоагулянтної терапії має ґрунтуватися на ризику кровотечі, і D-димер може надати персоналізовану інформацію для цього.

2. D-димер керує регулюванням інтенсивності перорального антикоагулянту

Варфарин та нові пероральні антикоагулянти наразі є найчастіше використовуваними пероральними антикоагулянтами в клінічній практиці, обидва з яких можуть знижувати рівень D-димеру. Рівень D-димеру стосується того факту, що антикоагулянтний ефект препарату зменшує активацію систем згортання крові та фібринолізу, що опосередковано призводить до зниження рівня D-димеру. Експериментальні результати показали, що антикоагуляція під дією D-димеру ефективно знижує частоту побічних ефектів у пацієнтів.